Перспектива зняття санкцій з Росії та майбутнє європейської інтеграції України

Перспектива зняття санкцій з Росії та майбутнє європейської інтеграції України

На сьогоднішній день діють три пакети антиросійських санкцій ЄС: перший пакет, до 15 березня 2017 р., - це індивідуальні санкції проти певних громадян Росії, які, на переконання Євросоюзу, є відповідальними за підрив територіальної цілісності України; другий пакет діє до 23 червня 2017 р. та пов’язаний із торгівельно-інвестиційними санкціями проти Криму; дія третього пакету санкцій закінчується 31 липня 2017 р., котра була спрямована на певні сектори російської економіки. Антиросійські санкції США носять безстроковий характер, до санкційного списку входить велика кількість російських компаній і окремих громадян, котрі, на думку американських урядовців, безпосередньо пов’язані із анексією Криму, агресією на Донбасі, а також кібератаками на держдеп США. Також Білий дім ввів обмеження на експорт товарів і технологій для російського нафтового комплексу та заморозив спільні проекти в галузі енергетики. Проте, заяви новообраного американського президента про можливість перегляду санкцій, а також дискусія в Європі щодо доцільності останніх та втрат європейської економіки, ставлять під знак запитання майбутнє режиму санкцій проти Росії. Якщо санкції будуть зняті з Росії або пом’якшені, як це вплине на геополітичну архітектуру Європи, які можливі наслідки для внутрішньої політики та майбутнього євроінтеграції України?

Європа

Для Європейського Союзу 2017 рік буде роком випробовування на міцність. В Нідерландах, Франції та Німеччині пройдуть вибори. Зовнішня політика ЄС та характер відносин з Росією залежатиме від того, які політичні сили переможуть в цих країнах.

15 березня відбудуться парламентські вибори в Нідерландах. Згідно прогнозам, високий шанс зайняти перше місце має Партія Свободи, очолювана Гертом Вілдерсом. Нагадаємо, що Партія Вілдерсона відіграла ключову роль в мобілізації антипатиків Угоди про асоціацію України і ЄС на референдумі в квітні 2016 року. Нідерландські Свободівці виступають за вихід їх країни з ЄС, жорстку міграційну політику, виключення Туреччини з НАТО та підтримку Ізраїлю на світовій арені. Лідер партії не є прихильником Путіна та не висловлюється однозначно за зняття або пом’якшення антиросійських санкціій. Втім, виступаючи за так званий Nexit у майбутньому, наголошує на тому, що Амстердам повинен проводити власну прагматичну зовнішню політику. Отже, не виключено, що у разі перемоги, Партія Свободи перегляне ставлення до антиросійських санкцій.

У Франції в травні поточного року виберуть президента, а в червні - парламент. Вибори у Франції можуть стати стрес-тестом для об’єднаної Європи. На сьогодні лідерами президентської компанії є Марі Ле Пен, лідерка ультраправого Національного фронту, Франсуа Фійон, кандидат від Республіканської партії та колишній прем’єр Емануєль Макрон, екс-міністр економіки, радник президента Олланда. Високі шанси на вихід у другий тур президентських перегонів мають перші два кандидати. Обидва відчувають почуття благоговіння перед Кремлем, підтримують зняття/пом’якшення антиросійських санкцій та виступають за обмеження міграції. Фійон підтримує ідею Європейського Союзу, але виступає за жорсткі економічні реформи у Франції, натомість Марін Ле Пен пропнує провести референдум відносно виходу з ЄС. Більш того, лідерка Національного фронту виступає не лише за повне зняття санкцій з Росії, але й за визнання Криму частиною Російської Федерації. "Безумовно, я буду виступати за скасування санкцій. Вони безглузді, якщо тільки їх метою не було розорення французьких фермерів. До того ж санкції - це досить дурний метод в дипломатії. Всі країни повинні проявляти повагу одна до одної, вести переговори на рівних і приймати компромісні рішення, прийнятні для всіх", - підкреслила політик. (Детальніше)

Враховуючи, що Франція є учасником Мінського мирного процесу та спільно з Німеччиною, фактично, виконує роль модератора у складному українсько-російському діалозі, подібні заяви кандидатки у президенти носять тривожний характер для цілісності та національної безпеки нашої країни.

В Німеччині парламентські вибори відбудуться 24 вересня. Хоча Ангела Меркель і має гарні шанси залишитись на посту канцлера після виборів, але все ж таки її успіх залежатиме від формату коалііції. Експерти прогнозують три можливі варіанти коаліції після виборів. Перший варіант - коаліція між християнськими демократами та соціал-демократами, у такому випадку вірогідним канцлером буде А. Меркель. Другий варіант - коаліція між соціал-демократами, зеленими та лівими дає шанси Мартіну Шульцу та Зігмару Габрієлю на крісло канцлера. І, нарешті, третій варіант - Партія Меркель, зелені та частина депутатів Свободної демократичної партії. Від того якою буде коаліція залежить майбутнє санкцій проти Росії. Хоча претенденти на пост канцлера і виступають проти зняття санкцій, але, насправді, в Німеччині сильне бізнес-лоббі, яке прагне зняття або перегляду антиросійських санкцій. Останнім часом, зросла кількість досліджень, експертних колонок і журналістських статей в рамках яких дебатують питання антиросійських санкцій, їх політичне значення, вплив на німецьку економіку та створення робочих місць. А це свідчить, що питання санкцій “розігрівається” для використання його у передвиборних дебатах. Якщо Меркель втратить посаду і в Мінському переговорному процесі її замінить Шульц або Габрієль, є ймовірність того, що підтримка України в Європі суттєво послабне.

Цього року зберігається висока ймовірність позачергових парламентських виборів в Італії. Шанси у діючого уряду Джентілоні, котрий підтримує антиросійські санкції, виграти вибори дуже низькі. Натомість, опозиція на чолі із Сільвіо Берлузконі займає євроскептичну та проросійську позицію.

Угорський лідер Віктор Орбан, якого в західній пресі іронічно називають “маленьким Путіним”, не приховує свого вкрай негативного ставлення до санкцій відносно Росії. Під час нещодавнього візиту Путіна до Будапешту угорський прем’єр заявив, що проблеми політичні не повинні вирішуватись економічними методами та секторальними санкціями (Детальніше). Відзначив, що антиросійські санкції ЄС коштували угорцям 6,7 млрд.євро. Звичайно, сьогодні для Москви важливо знайти на європейському просторі союзника, котрий буде ініціатором ліквідації санкцій або зробить перший крок у напрямку їх пом’якшення. Напевно, така роль відводиться саме Будапешту.

За зняття санкцій, розширення зовнішньоекономічних зв’язків та залучення російських інвестицій висловлюється Алекс Ципрас, прем’єр-міністр Греції. Також за налагодження більш тісних відносин з Росією і зняття санкцій ЄС проти Росії виступає новообраний президент Болгарії, Румен Радєв.

Таким чином, кількість учасників клубу “друзів Путіна” в Європі після парламентських виборів може зрости. Геополітичний пасьянс ЄС може скластись так, що виникне загроза для існування самого Євросоюзу, як інституціонального об'єднання. Офіційному Києву необхідно враховувати і прогнозувати всі можливі сценарії перебігу подій.

США

Сьогоднішня риторика новообраного американського президента Дональда Трампа відносно зняття або послаблення санкцій щодо Росії змінилась у порівнянні з передвиборчою компанією. Під час виборів Д.Трамп називав Путіна “сильним лідером”, і висловлювався за пошук компромісу у відносинах. В перші тижні після інавгурації, Дональд Трамп дав інтерв’ю журналу "Wall Street Journal", де відзначив, що є відкритим до перегляду санкцій відносно Росії і, навіть, висловився за зняття останніх за умови спільної боротьби США і Росії з тероризмом і ІДІЛ. Згодом, радник американського президента Келліен Конвей повідомив, що можливість послаблення санкцій щодо Росії обговорюється, але ще передчасно говорити про повне зняття санкцій. Певна нечіткість і невизначеність лідера США у питанні антиросійських санкцій стала чинником для ініціативи законопроекту групою сенаторів, котрий обмежує можливість адміністрації Трампа зняти санкції відносно Росії в односторонньому порядку. (Детальніше)

Як справедливо відзначив Д. Фрід, координатор з питань міжнародних санкцій Державного департаменту США “санкції забезпечили підґрунтя для пошуку дипломатичних шляхів вирішення конфлікту між Україною та Росією”. Хоча й санкції не досягли своєї мети, але вони дозволили зупинити військову агресію Росії проти України, стримати Кремль.

Затягування командою Трампа щодо представлення чіткої урядової позиції відносно зняття санкцій з Росії свідчить про початок торгів між Білим домом та Кремлем стосовно визначення нових правил гри в умовах протистояння США - Китай. Звичайно, для США набагато важливіше залучити Росію як союзника до анти китайського клубу, ніж боротись за повернення Україні окупованих Росією територій. Тому, українське питання для нового лідера США є лише однією з розмінних монет в геополітичній грі. Втім, ситуація залишається неоднозначною. Наразі, Москва робить вибір зайняти сторону Вашингтона чи Пекіна. Якщо Путін вирішить підтримати США в обмін на зняття санкцій та вирішення “українського питання” на умовах Москви, то Росія ризикує вступити у відкритий конфлікт з Китаєм. З іншого боку, перехід на сторону Піднебесної загострить конфлікт Росії із США та ЄС, що не відповідає інтересам Кремля через фінансово-економічні та політико-дипломатичні причини. Найвірогідніше, путінська команда використає стратегію затягування часу, розраховуючи на ослаблення однієї зі сторін конфлікту. Це означає, що Кремль буде вести постійний торг з Вашингтоном і Пекіном без декларації своїх позицій, намагаючись отримати додаткові вигоди, в тому числі й зняття санкцій на умовах, вигідних Москві.

Перспектива послаблення антиросійських санкцій, про яку все частіше говорить Трамп та його радники, є небезпечним політичним рішенням, що може призвести до змін у світовій геополітичній архітектурі. Перш за все, санкції то особлива форма міжнародно-правової відповідальності за порушення державою міжнародного права та міжнародних договорів. Логічно, що санкції, запроваджені проти держави, яка порушила міжнародний порядок, будуть зняті або пом’якшенні, після досягнення компромісу або вирішення проблеми, яка стала причиною введення санкцій. Тому на момент прийняття рішення щодо зняття санкцій необхідно проаналізувати, чи змінились підстави до їх введення. Наприклад, анти іранські санкції були введені у 2006 році через використання Тегераном ядерних технологій у військових цілях і були зняті в 2016 році, після того як іранський уряд підтвердив відмову від ядерних програм. У випадку з Росією, санкції були введені через незаконну анексію Криму і агресію на Сході України. Тому їх послаблення або ліквідація повинні безпосередньо корелюватись із вирішенням так званого “українського питання”, а не через співпрацю у світовій боротьбі з тероризмом. У протилежному випадку, цінність санкцій, як міжнародно-правового інструменту буде девальвована. Більш того, неприпустимо трактувати санкції з позиції "business as ussual", коли санкції розглядаються тільки через призму економічних втрат. Або розглядати санкції, як товар і створювати так би мовити ринок санкцій, наприклад, ввели санкції через "українське питання", а знімають через вирішення "сирійського питання". Подібне можливе неправомірне використання механізму санкцій може підірвати лідируючу роль США у світовій економіці, а також знецінити вартість самого механізму санкцій.

Україна

Україна опинилась в ситуації, коли геополітична обстановка змінюється дуже швидко і, нажаль, не на користь українським інтересам. Високою зберігається ймовірність того, що антиросійські санкції США та ЄС можуть бути послаблені або частково зняті, наприклад, у секторальному плані або у сфері інвестицій і торгівлі у поточному році. Без сумніву, “перезавантаження” режиму санкцій відносно Росії несе як внутрішні, так зовнішні ризики для української держави.

Очевидно, що режим антиросійських санкцій не може тривати вічно, настане той момент, коли санкції будуть зняті повністю або частково послаблені. Але важливе значення матимуть причини зняття або послаблення режиму санкцій: чи то досягнення припинення бойових дій на Сході України, де окупація Донецька і Луганська, а також повернення Криму до складу України; чи то зняття санкцій в обмін на вирішення інших важливих міжнародних проблем, наприклад, “сірійського питання” або співпрацю у боротьбі з ІДІЛ тощо.

Якщо будь-які трансформації режиму санкцій відносно Росії відбудуться внаслідок домовленості по іншим міжнародним питанням, то євроінтеграційні амбіції України ризикують опиняться перед знаком запитання через низку чинників, в тому числі й політичних, соціально-економічних і психологічних:

Головний зовнішньополітичний виклик як для України, так і для європейських держав, полягає на тому, що безпідставне зняття санкцій з Росії мотивує Кремль до більш агресивної та відверто зухвалої політики щодо сусідніх країн. Як відзначив колишній голова МЗС України, Володимир Огризко “у випадку зняття санкцій з Росії, дуже скоро зміняться кордони не тільки України. Постраждає низка інших країн. Мова йде про Польщу, Литву, Естонію, Фінляндію і т.д. Ось ціна питання”. (Детальніше)