Роль громадського суспільства у реалізації Угоди про Асоціацію між ЄС та Україною

Роль громадського суспільства  у реалізації Угоди про Асоціацію між ЄС та Україною

Громадянське суспільство неможливе без існування широкої мережі об'єднань громадян (громадських організацій, благодійних фондів, саморегулятивних організацій людей вільних професій, громадських рухів тощо), які є незалежними від уряду або бізнесових структур. Мова йде про так званий “третій сектор”, який зазвичай виконує функцію громадського контролю. Розвинута система громадских об’єднань є важливим чинником демократичних перетворень у будь-якій країні. Представники громадського сектору здійснують контроль за діяльністю органів влади, намагаються впливати на хід реалізації реформ, сприяють захисту прав та свобод громадян.

Громадське суспільство в Україні сьогодні переживає значний підйом. Не останню роль в цьому зіграли події 2014 року. Майдан почався як реакція проєвропейські налаштованих громадян на рішення уряду В. Януковича відмовитись від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Цікаво, що станом на липень 2013 року в Україні налічувалось 50 850 зареєстрованих організацій громадянського сусіпльства, тоді як на кінець 2015 року - вже 67911 (“Діяльність громадських об’єднань в Україні у 2015 році” / Державна служба статистики України. Статистичний бюллетень, - Киів - 2016).

Згідно із положеннями Угоди про Асоціацію (статті 469-470) задекларовано участь “третього сектору ” у реалізації умов угоди з “метою інформування про виконання цієї Угоди та врахування внеску організацій громадянського суспільства для її виконання”.

Тож яким чином має враховуватись позиція представників громадського суспільства? Угодою передбачено створення Платформи громадянського суспільства, що складається із представників громадянського суспільства України, з однієї сторони, і членів Європейського економічного і соціального комітету (ЄЕСК), з іншої сторони, як форуму для проведення ними засідань та обміну думками.

Наразі Платформа складається із 30 членів, по 15 з кожної сторони. В цілому структура Платформи дублює струкруту Європейського економічного і соціального комітету (ЄЕСК) та складається із представників профспілок, роботодавців, та інших організацій громадського суспільства.

ЄЕСК виконує дорадчі функцій як орган Європейського Союзу та забезпечує представництво інтересів різних економічних та соціальних груп через організації громадянського суспільства. Члени ЄЕСК зустрічаються на пленарних засіданнях близько десяти разів на рік, при цьому частіше його члени засідають меншими екпертними групами. Платформа ж проводить пленарні засідання двічі на рік.

Активна участь громадськості необхідна задля успішної та своєчасної реалізації умов Угоди. Без втручання організацій громадянського суспільства реалізація реформ в галузі, наприклад, охорони навколишнього середовища не матиме належного громадського контролю з боку споживачів послуг, профспілок та інших сторін. Громадськість має залучатись до моніторингу задля підвищення рівня прозорості програм. Громадський діалог в екологічній та енергетичній галузях означатиме залучення огранізацій громадського сектору до робіт із роз’яснення суті реформ населенню. Саме на громадські об’єднання покладено роль із поширення сталих “sustainable” споживчих практик ЄС, реалізація яких має супроводжувати процес імплементації угоди про Асоціацію в Україні.

Теоретично загальною практикою Генеральної дирекції з торгівлі Європейської Комісії передбачається проведення періодичних консультацій із організаціями громадського суспільства, що збираються раз на рік на відкритому Форумі громадянського суспільсва. Однак, Форум так і не було організовано ввиду того, що частково його функції виконуюються в рамках Платформи громадянського суспільства.

Окрім вищезазначених механізмів взаємодії із громадськістю в рамках реалізацїі Угоди, що ЄС продовжить залучати організацій громадського сектору до діалогу в рамках реалізації реформ через пряме фінансування громадських програм.

Так, протягом 2012, 2013, 2014 було профінансовано роботу громадського сектору а розмірі 3 міллійонів евро щороку. Зазначені програми направлено на розвиток громадського сусупільства, зокрема організаційного потенціалу організацій громадського суспільсва, залучення їх до діалогу із владою в рамках процесу реалізації реформ в Україні.

Серед пріоритетів Європейського союзу у відносинах із громадським сектором в Україні – cтворення сприятливих умов для конструктивної та структурованої участі громадських об’єднань у внутрішній політиці, підвищення їх впливу на місцевому рівні та власне учать третього сектору у процесі реалізації положень Умови про асоціацію.

Підтримка третього сектору в першу чергу здійснюєтся ЄС в наступних напрямках:

Громадський контроль – це той інструмент, який для України представляється дуже важливим на даному етапі, для ЄС в свою чергу ефективна робота громадського сектору в Україні є підтвердженням сбалансованості соціальної та політичної системи, виступає гарантією справедливого та адекватного виконання умов Угоди про Асоціацію, сприяє зниженню рівня зловживань з боку влади. Європейський союз часто у своїй зовнішній політиці, зокрема у відносинах з Україною звертається до громадських консультацій як засобу контролю. Наприклад, консультацій проводяться щодо інструментів зовнішньої фінансової допомоги, за допомогою яких Україна отримує від ЄС фінансову допомогу (Європейський інструмент сусідства, Європейський інструмент з розвитку демократії та забезпечення прав людини, інші) (Детальніше). Незалежні консалтингові компанії готують проекти звітів щодо всіх інструментів зовнішньої фінансової допомоги. Перед тим як затвердити ці звіти, ЄС проводить консультації із громадськістю щодо ефективності інструментів допомоги.